вечір камерної музики
11 березня о 19:00 в ILKO Gallery відбувся виступ хору Cantus & Наталії Половинки.
Співачка – Наталія Половинка, Лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка
Композитор – Богдана Фроляк, Лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка
Хор "Cantus" (Ужгород), художній керівник та диригент – Еміл Сокач, Народний артист України
Режисер – Валерій Більченко
Автор ідеї, музичний режисер – Наталія Половинка
Художник – Остап Лозинський
Художник по світлу – Богдан Дворник
Костюми – Ульвія Аблаєва
Музично-театральний проект ЦВІТ, що за своєю формою є водночас хоровою кантатою та співочою дією, складений з авторської музики на поезію Тараса Шевченка, обробок народних пісень Богдани Фроляк та творів Валентина Сильвестрова у виконанні солістки Наталії Половинки та Камерного хору «Cantus» (Ужгород).
ЦВІТ, що був створений ще у 2013 році, є своєрідним workin progress – мистецьким твором, що попри усталену форму, внутрішньо розвивається та трансформується, так само як в останні чотири роки розвивається та трансформується наша країна, суспільство, свідомість. У зв’язку із суспільно-політичними процесами, що відбуваються в Україні, відбувається й зміна у сприйнятті та усвідомленні Шевченкової поезії, яка для сучасників набуває все більшого та глибшого змісту. ЦВІТ резонує із цими процесами та зі зміненою суспільною свідомістю, розкривається новими змістами та барвами.
Особливістю ЦВІТу 2018, що буде представлений в Ужгороді, є й те, що до його співтворення долучився відомий український театральний режисер Валерій Більченко.
Наталія Половинка: «Шевченко зібрав у свою поезію мову, що текла у пісні. І його поезію найтонше ввібрала саме народна пісня. Це взаємне переливання любові: пісня – поезія – пісня, що промовляє-промолює наш персональний, кожного невимовний і невимовлений зв'язок із цією землею, з краєм... із Христом».
Богдана Фроляк: «Поезія Шевченка відкривається не відразу, як і біблійні тексти. Треба багато думати, вдаватись до пояснень, але коли читаєш їх, опановує якесь неймовірне відчуття особливого стану тиші-музики-благодаті-спокою-світла».
Валентин Сильвестров: «В історії це унікальний випадок, коли поет став символом не лише боротьби за незалежність, але й символом України. Через слово. У нього навіть є рядок «І на сторожі поставлю слово». У Шевченка ставлення до слова біблейське, його творчість взагалі тісно пов’язана із Біблією… Сталося так, що його поетичне слово не стало просто літературним, хоча, здавалося, для цього були усі передумови. Це ніби псалми, він псалмоспівець. Він не поет у такому літературному розумінні, як Пушкін, скажімо, чи Лермонтов. Він – інший. Він не прагнув римувальної краси, у нього було цілком інше завдання»
