08.11 – 09.01.2013
Victor VASARELY

виставка оп-арту

Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY
Victor VASARELY

8 листопада в галереї «ІЛЬКО» відкрили виставку творів Віктора ВАЗАРЕЛІ.

Автор

Віктор ВАЗАРЕЛІ
Віктор ВАЗАРЕЛІ

Народився 9 квітня 1906 року у м. Печ, Угорщина.

Угорський митець, працював у Франції, один із засновників оп-арту. Вазарелі був найяскравішим представником оп-арту завдяки як розмаху своєї творчості, так і логічній завершеності свого методу. Він досліджував дію цього мистецтва і його застосування в архітектурі і дизайні, що привело до розквіту оп-арту в рекламі й дизайну.

Куратор: Чепеі ТІБОР

Віктор Вазарелі (Victor Vasarely, 1906-1997)

Графік, живописець, дизайнер, автор монументальних кольоропластичних композицій, засновник та найбільш впливовий художник оптичного мистецтва «оп-арт», що вплинув не тільки на розвиток мистецтва, але й на дизайн та архітектуру, теоретик створення поліхромного міста.

Вазарелі був одним з видатних художників післявоєнного часу. Він проголошував «демократизацію» мистецтва шляхом тиражування предметів творчості, знищення поняття унікальності творів мистецтва та ідеї елітарності володіння ними. Впевнений у ролі художника, як двигуна суспільного прогресу, він завжди прагнув до інтеграції мистецтва в повсякденність, вважаючи, що зорові образи здатні налаштувати людей на «єдине звучання мистецтва і світу». Тому він оперував переважно зоровими ефектами, розраховуючи на спонтанність сприйняття. Він розвивав пластичну мову кольору і форм. Це мистецтво отримало назву «оп-арт».

Творчість Вазарелі розвивалася в традиції геометричної абстракції, що зародилася в 1910-1920-х роках, в працях голландських художників групи «Де Стиль», російських конструктивістів і художників Баухауза. Кілька насичених кольорів без будь-яких відтінків, матові (світяться) або глянцеві (глибокі), створюють феномен віртуального простору і руху в ході спілкування глядача з картиною. Його ілюзорні об'єкти передбачили віртуальні простори комп'ютерної ери.

Вазарелі навчання живопису почав у Академії Мюхей, відомої як Будапештський Баухаус. Тут він зіткнувся з принципово новим підходом в малюнку і живопису, зміст якого полягав в осягненні суті предмета шляхом вирішення проблем форми і простору. Вазарелі намагався скоротити і спростити візуальні засоби, одночасно геометрично структуруючи композицію.

Вазарелі сприйняв пафос геометричній абстракції від Шандора Бортника, який близько спілкувався з Тео ван Дусбургом, захоплювався неопластицизмом Мондріана, проектами Герріта Рітфельда, роботами російських конструктивістів. Естетика цієї абстракції, чітка мова елементарних форм знаходили швидке розуміння в дизайні та архітектурі.

Після першої персональної виставки (1930 р.) переїхав до Парижа, де працював графіком і художнім консультантом у різних рекламних агенціях. Його художні смаки не вписувалися в артистичну атмосферу міста, в якій панували сюрреалісти. Лише в повоєнні роки Париж придбав статус центру геометричного та абстрактного живопису.

Протягом 1930-х років Вазарелі поглиблено вивчав оптичний вплив графічних структур — це геометричні орнаменти, що задають ритм на картинній площині, численні сітки і їх накладення, взаємодію форми і фону, експериментував з чорно-білими контрастами. Вазарелі почав систематично застосовувати в своїй графіці оптичні ефекти.

Раціоналістично науковий підхід у творчості Вазарелі химерним чином поєднувався з наївно-романтичним пошуком універсального сенсу. Після звернення художника до дослідження макро- і мікроструктури світу, цей видимий зв'язок з реальністю зник. «Мої пластичні одиниці: різнокольорові кола, квадрати, — є відповідними частинами зірок, атомів, клітин і молекул ... Я розглядаю природу на рівні внутрішніх структур, на рівні конфігурації її елементів».

Вазарелі брав участь у численних виставках у Брюсселі, Нью-Йорку, його персональні виставки пройшли в Буенос-Айресі, Каракасі, Лондоні та Кельні. Перша персональна паризька виставка відбулася 1944 року в Галереї Деніз Рене, навколо якої об'єдналася група авангардних художників, очолювана Вазарелі. Художник організував експозицію «Рух» в Галереї Деніз Рене, в якій окрім Марселя Дюшана та Олександра Калдера брали участь і молоді «кінетичні художники» Яків Агам, Ніколас Шеффер, Пол Бюрі, Іесус Рафаель Сото, Жан Тенглі. Якщо у Калдера і Тенглі роботи демонстрували механічний рух, то у Вазарелі в його «кінетично глибоких картинах» був представлений оптичний феномен, після чого майстри стали вважати одним з лідерів оп-арту.

Художник заснував Дидактичні музеї Вазарелі в Горді і у себе на батьківщині, в Печі, а також Центр архітектонічних досліджень на півдні Франції, в Екс-ан-Прованс.

Вазарелі активно застосовував набутки оп-арту в дизайні, рекламі та архітектурі, завдяки чому здобув світову славу, а оп-арт увійшов до повсякденного життя і дотепер використовується в окреслених вище галузях. Застосовуючи різноманітні оптичні й кольорові ілюзії, майстер створив визначні зразки оптичного мистецтва, яке є продовженням лінії техніцизму у модерні. Оп-арт набув надзвичайної популярності у 1960-70-х роках і в значній мірі вплинув на сучасних художників, індустріальних дизайнерів, графіків.

Проведення виставки стало можливим завдяки Генеральному консульству Угорщини у м. Ужгород та особисто консулу Ендре САЛІПСКІ.

Виставлені твори мистецтва є власністю Чепеі Тібора.

Патронати виставки:

Олександр Ледида, голова Закарпатської ОДА

Неймет Жолт, Державний секретар Міністерства закордонних справ Угорщини.

Організатори виставки: Галерея “ІЛЬКО”, Генеральне консульство Угорщини у м. Ужгород